У майбутньому парламенті не буде конкретної більшості. Він ні на що не впливатиме, — прогнозує Роман Безсмертний, 46 років, депутат Верховної Ради у 1994-2004 роках та заступник глави Секретаріату президента Ющенка. — Буде аморфна маса нардепів, які обслуговуватимуть інтереси різних груп впливу. Голосуватимуть ситуативно.

Які висновки можна зробити з виборів?

— Таких дорогих виборів ще не було. За моїми підрахунками, Партія регіонів заплатила за один голос 300-350 доларів. Це допомогло їм отримати 30 відсотків. Вони їх просто купили. У цьому слові ховається все — і наше суспільство, і слабкість демократичних сил, і механізм виборчої роботи, і спроба прикрити срамоту. Бо її видно як з точки зору політичної еліти, так і поведінки людей. Тут треба віддати належне обом сторонам.

"Регіони" розчаровані цим результатом?

— Очевидно. Поєднання нової системи виборів і таких коштів у сумі могло дати значно комфортніший підсумок. "Регіони" розраховували отримати конституційну більшість у 300 депутатів. Замахнулися не просто на владу в Україні, а на тотальний контроль території, ресурсів. Не вийшло. Хто ж не буде розчарований?

А "Батьківщина"?

— Вона володіє ключем до сільського електорату. Це означає, що соціологи не додають їй 5-6 відсотків, які вона потім отримує. Але її успіх відбувся не завдяки партійній роботі. Це помилки Віталія Кличка та УДАРу.

Які помилки?

— За два тижні до завершення передвиборної кампанії УДАР був на другому місці після Партії регіонів. І це бачили всі. Що відбулося? Кличко почав знімати своїх людей з округів — суспільство сприйняло це негативно, як зраду.

Він свідомо так діяв?

— Ні він, ні його оточення не розуміли, що роблять. Це — винятково технологічна помилка.

Чим пояснити такий успіх комуністів?

— "Регіони" ці голоси програли, а комуністи їх просто підібрали.

"Свободу" називають найбільшим тріумфатором.

— За неї голосували люди, доведені до відчаю, які вирішили одним ударом завдати болю всім політичним силам. "Свобода" — це помста всім владам: і за так званий помаранчевий період, і за 2010 — 2012 роки. Радикалізація, що відбулася на обидва фронти, принесе в українську політику зовсім іншу риторику. Тепер годі сподіватися на переговорний процес як інструмент розв'язання задач. Далі буде битва — сили чи розуму, але це буде битва.

Чому не пройшла Наталія Королевська?

— Вона припустилася дуже грубої помилки, коли зробила ставку на популярного спортсмена й актора. На той час Королевська вже була майже досягла 5-відсоткового порогу. Їй потрібно було закріплювати успіх. Розбудовувати обласні осередки та зміцнювати ідеологію. Поглядами вона близька до Тігіпка зразка 2010 року. Треба було сісти на цього коника і експлуатувати його.

Що показала мажоритарка?

— Вона ще раз довела свою непотрібність. Бо вся потворність, продажність, політичне безкультур'я одразу вилізли на поверхню. Україна мусить якнайскоріше відмовитися від цієї системи і вдосконалити пропорційну.

Зрозуміло, що це робилося задля збереження влади "регіоналів", які мали надолужити мажоритарниками програш за пропорційною частиною. Але й вони поплатилися за це. Хто з "регіоналів" переміг у Києві? Ніхто! Зараз їм відкривати рота про кандидатів-мажоритарників узагалі не можна — після всіх цих вистав з окружними виборчими комісіями. Це не лише іміджева, це — системна поразка. Поразка всього типу системи, яку вони вибудували. Якби зараз лідери опозиції не сиділи у в'язниці, Київ уже був би на вулиці.

Як себе показали виборці?

— Ними керував протест. Але опозиція не була здатна його організувати. І все пройшло переминанням з ноги на ногу. Якимись дрібними потасовками в мажоритарних округах. Якби цей протест організували, можна було б уже говорити про позачергові президентські вибори.

Що буде з Юлією Тимошенко і Юрієм Луценком?

— Звільнити їх можуть лише радикальні дії опозиції. Масові протести. Але вони зараз на це не здатні.

Хто боротиметься за президентське крісло 2015 року?

— Від опозиції буде п'ять-шість кандидатів. Зараз найбільше жалкувати з українських політиків мусить Петро Порошенко. Бо він пішов в уряд Азарова. Якщо він таки збереться балотуватися, то зможе це зробити лише від опозиції. А для цього має якось вивернутися з нинішнього свого становища.

Влада зробить ставку на Януковича?

— Звісно, він там — хазяїн. А вони діють "по понятіях".

Які сценарії готуватиме Адміністрація президента?

— У них три варіанти. Перший: продовжувати працювати як сьогодні. Другий: міняти конституційну модель й обирати президента в парламенті. Це дозволило б Януковичу комфортно залишитись у кріслі після 2015 року. Третій варіант: повернутися до парламентсько-президентської форми правління і робити з нього прем'єр-міністра. Тут карти в них у руках.

Чи придушуватимуть опозицію, якщо Янукович ітиме на вибори?

— Придушувати можна те, що противиться. А опозиція спротиву не чинить. Скоріше влада доведе ситуацію до того, що сам народ відбере в неї право бути владою. Ці вибори засвідчили мовчазний протест з боку суспільства. Залишається отримати свого Ганді чи Вашингтона, і вже нічого не вдасться зупинити.

Коли це станеться?

— Невідомо. Але все йде до цього.

Ігор ЛУБ’ЯНОВ
Джерело:  Gazeta.ua